Положение о правилах поведения с оружием (українською мовою)

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань

Це  Положення,  розроблене відповідно до статей 6, 14, 16, 17 Закону України  «Про   мисливське   господарство   та   полювання» ( 1478-14   ),   ст.   15  Закону  України  «Про  тваринний  світ» (  2894-14  ),  є  загальним при здійсненні полювань в мисливських угіддях України і є обов’язковим для всіх користувачів мисливських угідь.

1. Порядок поводження із зброєю
   • 1.1. Мисливська зброя є предметом підвищеної небезпеки, персональну відповідальність за її технічний стан несе власник зброї.
   • Умовою безпечного користування мисливською зброєю є чітке виконання правил користування нею та сувора дисципліна всіх мисливців під час полювання.
   • Не допускається виїзд мисливців і перебування їх на
     полюванні з несправною та незареєстрованою зброєю.
   • Забороняється :
     • направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона незаряджена;
     • стріляти без потреби;
     • рушницю з внутрішніми курками тримати з відкритим запобіжником.
   • При заряджанні і розряджанні зброї її ствол повинен бути направлений вгору або в землю.
   • Зустрівши людину в мисливських угіддях, зброю потрібно відкрити, вийняти з неї патрони, якщо вона заряджена.
   • При пересуванні на всіх видах транспорту до місця полювання зброя обов’язково має бути розрядженою, розібраною і знаходитись у чохлах.
   • Під час долання перешкод зброю потрібно розрядити і переносити її у відкритому вигляді або з відкритим замком.
   • Не можна брати рушницю стволом до себе при виході із човна, машини, мотоцикла та інших видів транспорту.
   • При наближенні до населеного пункту, місця відпочинку, збору і т.ін. за 200 метрів мисливець зобов’язаний розрядити рушницю.
   • Особливої обережності мисливець повинен дотримуватися при стрільбі в чагарнику. Забороняється стрільба по птахах, які злітають, нижче 3 метрів на дистанції 10 метрів.
   • Забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі (у тумані, сильному снігопаді, сутінках і т.ін.).
   • Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись в тому, що в напрямку пострілу немає людей і домашніх тварин. Враховуючи, що куля випущена із гладкоствольної зброї, небезпечна на відстані 300 метрів.
   • Під час відпочинку зброю в незарядженому стані слід підвішувати або класти на надійну опору.
   • Під час стрільби, при осічці, мисливець не повинен відкривати рушницю раніше, ніж через сім-вісім секунд, в іншому випадку порох може спалахувати повільно, внаслідок чого буде «затяжний» постріл.
   • У випадку падіння рушниці або мисливця потрібно відразу розрядити рушницю і переконатися, що в канали стволів не потрапили сторонні предмети.
   • Після пострілу треба перевірити, чи не залишилися в каналах стволів частинки розірваних гільз та інших предметів.
   • Не можна використовувати не за призначенням приклад зброї (добивати пораненого звіра).
   • У разі якщо патрон не входить в патронник стволів, заборонено його туди втискати, треба обережно вийняти і замінити іншим.
   • Не дозволяється стріляти із човна над головами людей, які в ньому знаходяться.
   • Стрільба з човна веслярами забороняється.
   • 1.22. При пересуванні на човні рушниці мисливців повинні бути розряджені.
   • 1.23. Забороняється стрільба по тваринах з автомототранспортного засобу незалежно від того, знаходиться він в русі чи ні.
   • 1.24. Під час групового полювання кожен мисливець зобов’язаний знати його умови і суворо дотримуватись правил безпеки при користуванні зброєю.
2. Порядок видачі ліцензії на добування мисливських тварин
   • 2.1. Ліцензія на добування мисливських тварин (далі — ліцензія) — це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливців на добування однієї особини тварини певного виду, статі і віку, що зазначено в ньому.
   • 2.2. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового (далі — мисливські тварини).
   • 2.3. Державний комітет лісового господарства України видає Республіканському комітету Автономної Республіки Крим, обласним управлінням лісового господарства, Севастопольському державному досвідному лісомисливському господарству (далі — Державні органи
     лісового господарства) бланки ліцензій відповідно до лімітів добування мисливських тварин (далі — ліміти), затверджені на мисливський сезон Мінприроди, після попередньої оплати ними вартості ліцензій в обсязі всього ліміту.
   • 2.4. Державні органи лісового господарства реєструють отримані бланки ліцензій в журналі обліку ліцензій, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. На виданих бланках робиться відмітка про реєстрацію в державному органі лісового господарства, який їх видав (штамп або печатка цього органу, дата, підпис керівника).
   • 2.5. Державні органи лісового господарства видають ліцензії користувачам мисливських угідь (далі — Користувачі) після попередньої оплати ними вартості ліцензій.
   • 2.6. У разі закінчення бланків ліцензій та невикористання всього ліміту Користувачі можуть отримати додаткові ліцензії після оплати ними їх вартості та після повернення державним органам лісового господарства використаних бланків ліцензій, за якими тварини не були добуті.
   • 2.7. Користувачі мисливських угідь реєструють отримані ліцензії у журналі обліку ліцензій, який повинен бути прошнурований і скріплений печаткою державного органу лісового господарства, сторінки журналу повинні бути пронумеровані. У журналі вказуються номер ліцензії, вид тварини, на яку видається ліцензія, прізвище мисливця, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки (далі — Контрольна картка), спосіб добування, дата (термін) та місце проведення полювання.
   • 2.8. Користувачі видають мисливцям ліцензії за підписом керівника, скріплені печаткою. У ліцензії вказуються прізвище та номер посвідчення мисливця, номер Контрольної картки, спосіб добування, термін та місце здійснення полювання. У ліцензії на відстріл парнокопитих тварин користувачі вказують стать та вік тварини, визначеної до добування.
   • 2.9. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченими термінами полювання або не зареєстрована у вищезазначених журналах вважається недійсною, а полювання за нею — незаконним.
   • 2.10. Ліцензія видається користувачем на термін:
     • на один світловий день — при колективному, облавному та індивідуальному полюванні на кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона (далі — парнокопиті тварини) та при індивідуальному полюванні на білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового (далі — хутрові звірі);
     • на мисливський тур — іноземним мисливцям при полюванні на парнокопитих тварин;
     • до моменту відлову — при відлові мисливських тварин для переселення.
3. Порядок здійснення полювань на ліцензійні види тварин
   • 3.1. На ліцензійні види хутрових звірів, а також на оленячих, під час гону, дозволяється лише індивідуальне полювання.
   • 3.2. При індивідуальному полюванні на ліцензійні види хутрових звірів дозволяється використання собак мисливських порід, на які є паспорт з відміткою про допуск до полювання у поточному році.
   • 3.3. На парнокопитих тварин дозволяється індивідуальне, колективне та облавне полювання.
   • 3.4. Колективне та облавне полювання дозволяється в складі не більше двадцяти мисливців, уключаючи розпорядника та нагоничів.
   • 3.5. Полювання на парнокопитих тварин дозволяється лише набоями, спорядженими кулею. Забороняється полювання на вказаних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом.
   • 3.6. Учасники полювання розписуються про ознайомлення з інструктажем у журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки при проведенні полювань, який має бути прошнурований та скріплений печаткою користувача, сторінки журналу повинні бути пронумеровані. У журналі зазначаються номер ліцензії, за якою проводиться полювання, вид тварини, місце, спосіб та дата полювання, а також номери посвідчень мисливців — учасників полювання та номери їх контрольних карток.
   • 3.7. Одразу після добування тварини на місці відстрілу (відлову), до початку вивезення добутої тварини, а також у разі закінчення зазначеного в ліцензії терміну полювання вона закривається шляхом відмітки про результат добування. Розпорядник полювання робить відмітку про полювання за даною ліцензією у контрольних картках усіх мисливців, які беруть участь у полюванні, а після закінчення полювання робить відмітку про результат, завіряючи це своїм підписом. При індивідуальному полюванні на ліцензійні види хутрових звірів відмітку в контрольній картці робить сам мисливець.
   • 3.8. У разі поранення вказаної в ліцензії тварини під час проведення полювання організовується добір цієї тварини. До початку добору на зворотному боці ліцензії керівник полювання робить відмітку про поранення тварини. Під час добору добування інших тварин (крім вовка) забороняється, якщо немає ліцензій, за якими дозволено добування інших тварин. Добір проводиться в межах угідь користувача, де проводилось полювання. При переході пораненої тварини в угіддя іншого користувача добір проводиться лише за погодженням з користувачем цих угідь.
   • 3.9. При проведенні колективного чи облавного полювання на парнокопитих тварин у разі перестрілу (відстрілу за однією ліцензією декількох тварин при їх одночасному виході на різні номери стрілецької лінії під час одного загону) розпорядник полювання закриває ліцензію на одну з добутих тварин. На зворотному боці ліцензії до початку вивезення добутих тварин він обов’язково робить відмітку про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, їх вік, стать. Добутих тварин мисливці здають користувачеві угідь і сплачують вартість ліцензій на додатково відстріляних тварин. Користувач видає і закриває ліцензії на додатково добутих тварин. Відстріляні тварини зараховуються в ліміт поточного року. За відсутності резерву ліміту користувач негайно повідомляє про перестріл у територіальні органи Держкомлісгоспу та Мінприроди. При цьому користувач мисливських угідь сплачує державному органу лісового господарства, від якого отримав ліцензії, вартість м’яса добутих понад ліміт тварин і вартість ліцензій.
   • 3.10. Після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, зобов’язаний повернути її користувачеві. У 10-денний термін після закінчення сезону полювання користувачі подають державному органу лісового господарства, від якого отримали ліцензії, звіт про результати проведення полювань за ліцензіями. У звіті користувач зазначає кількість добутих тварин за видами, їх вік, стать та додає до звіту всі отримані ним ліцензії. Державний орган лісового господарства узагальнює звіти користувачів та зберігає їх протягом трьох років разом з повернутими ліцензіями. Після закінчення терміну зберігання вказані звіти та ліцензії списуються відповідно до встановленого законодавством порядку.
   • 3.11. Ліцензії, за якими тварини не були відстріляні, та ліцензії, полювання за якими з певних причин не проводилось (крім випадків карантинних чи інших офіційно введених обмежень), утрачають силу та повертаються за місцем придбання без відшкодування їх вартості.
   • 3.12. У разі заборони полювання в певних мисливських угіддях через уведення карантинних чи інших офіційно введених обмежень вартість ліцензій, виданих у ці угіддя, компенсується в повному обсязі державним органом лісового господарства, який видавав ліцензії, — користувачу, а користувач — мисливцю, який не зміг використати заздалегідь придбану ліцензію.
   • 3.13. Добуті під час полювання парнокопиті тварини здаються користувачеві мисливських угідь, який зобов’язаний забезпечити проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин. Учасники полювання мають переважне право на придбання продукції полювання. При цьому м’ясо копитих тварин може реалізовуватися учасникам полювання зі знижкою до 30 відсотків (частка мисливця). Субпродукти копитих тварин, добутих мисливцем під час полювання, після проведення ветеринарно-санітарної експертизи є власністю мисливця.
   • 3.14. Хутрові звірі, добуті мисливцем під час полювання, є власністю мисливця. При цьому добуті тварини, які призначені для використання з харчовою метою, підлягають обов’язковій державній ветеринарно-санітарній експертизі.
   • 3.15. Для транспортування продукції полювання користувач записує результати полювання у контрольну картку обліку добутої дичини та порушень правил полювання всім мисливцям, які брали участь у полюванні. Відсутність відповідної відмітки в контрольній картці за наявності в мисливця продукції полювання є порушенням правил полювання.
   • 3.16. Мисливські трофеї, одержані від добутих копитих тварин, підлягають обов’язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листка із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості.
4. Порядок проведення облавного полювання
   • 4.1. Облавним полюванням вважається полювання із загоном мисливських тварин на засідку стрільців (стрілецьку лінію).
   • 4.2. Важливими умовами безпеки при облавному полюванні є найсуворіша дисципліна її учасників, чітке знання і дотримання правил полювання, беззаперечне виконання вказівок розпорядника полювання.
   • 4.3. Облавне полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман чи припиниться сильний снігопад). Будь-яка стрілянина в сутінках, тумані, при сильному дощі та снігопаді під час облавного полювання забороняється.
   • 4.4. Перед початком облавного полювання розпорядник полювання:
     • проводить інструктаж з техніки безпеки і порядку організації та проведення полювання, засвідчує підпис кожного учасника в спеціальному журналі. Мисливець, який відмовився розписатися в журналі, до полювання не допускається;
     • перевіряє наявність відповідних документів на право полювання та користування мисливською зброєю;
     • виділяє загоничів і проводить їх інструктаж;
     • проводить жеребкування стрілецьких номерів з указівкою їх черговості;
     • визначає звірів (вид, стать, вік), на яких полюватимуть;
     • перевіряє відповідність набоїв полюванню на даний вид тварин. Набої, що не відповідають вимогам, — вилучаються розпорядником до закінчення полювання;
     • установлює чіткі сигнали початку загону, його закінчення, збору і т.ін.
   • 4.5. На стрільців заганяють звіра загоничі. Загоничі повинні бути одягнені в яскраві жилети.
   • 4.6. Загоничам забороняється перебувати в загоні із зарядженою зброєю. За попередньою домовленістю, дозволяється стрільба в загоні з гладкоствольної зброї кулями тільки по вовках, що виходять із нього, тобто в протилежному напрямку від стрілецької лінії.
   • 4.7. До початку полювання забороняється самовільно залишати пункт збору мисливців, самому полювати.
   • 4.8. Загоничами в загоні керують єгер або мисливствознавець.
   • 4.9. Стрільці на номери стрілецької лінії розставляються розпорядником полювання, забороняється використовувати для цього автомототранспортні засоби.
   • 4.10. По краях (флангах) стрілецької лінії, при необхідності, виставляється охорона для попередження проникнення в загін і на стрілецьку лінію сторонніх осіб чи домашніх тварин.
   • 4.11. Стрілецька лінія має бути прямолінійною, добре позначеною на місцевості (просіка, дорога, узлісся і т.ін.).
   • 4.12. Стрілецькі номери розташовуються всередині загону на глибину близько 10 метрів так, щоб просіка була за спиною, один від одного на відстані до 100 метрів і визначаються розпорядником полювання в залежності від характеру полювання, місцевості, зброї і набоїв, які використовуються.
   • 4.13. Кожен стрілець повинен знати розташування сусідніх номерів і всієї стрілецької лінії, для чого стрільці до маскування на своїх місцях мають показати один одному своє місце розташування.
   • 4.14. Категорично забороняється мінятися номерами, самостійно вибирати місця чи залишати їх до закінчення загону (облави).
   • 4.15. Розпорядник полювання або єгер, ставлячи стрільця на номер, повинен вказати йому напрямок стрільби і сектор обстрілу, що має беззаперечно виконуватись мисливцем. Межі секторів обстрілу повинні бути добре позначені предметами і становити кут не менше 45 град. праворуч та ліворуч від стрільця.
   • 4.16. Стрільба вздовж стрілецької лінії і за межами свого сектора обстрілу категорично забороняється. Пострілом по стрілецькій лінії вважається постріл, унаслідок якого заряд пройшов на відстані ближче 15 метрів від сусіднього номера.
   • 4.17. На облавах стріляють звіра з гладкоствольної зброї, якщо він проривається через стрілецьку лінію чи при наближенні до неї. При наближенні загоничів ближче ніж на 300 метрів стріляти можна назад за стрілецьку лінію. Стрілець при цьому повертається на 180 град. і може стріляти в межах свого сектора обстрілу, тобто по 45 град. праворуч та ліворуч від перпендикуляра, проведеного до стрілецької лінії.
   • 4.18. Щоб запобігти пораненню загоничів, стрілець на номері зобов’язаний уважно оглядати сектор свого обстрілу і місцевість у напрямку пострілу.
   • 4.19. Загоничі при наближенні до стрілецької лінії повинні бути більш уважні та частіше подавати голос.
   • 4.20. Стрільба на облаві дозволяється по добре видимому звірові, на якого полюють. Будь-яка інша стрільба, крім стрільби по вовку (коли це попередньо обумовлено), не дозволяється.
   • 4.21. При облавному полюванні на лосів, оленів, кабанів, козуль, ланей, муфлонів стрільба із гладкоствольної зброї проводиться кулями на дистанції не більше 50 метрів. Застосування на облавному полюванні нарізної зброї можливе з дозволу розпорядника полювання, при цьому постріли мають проводитись лише в протилежний від загону бік. Забороняється використання немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних укладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони. Стрільба із гладкоствольної зброї дозволяється тільки кулями заводського виготовлення. Застосування круглої кулі категорично забороняється через її здатність до рикошетів під великими кутами.
   • 4.22. Стрільцю заряджати рушницю під час облавного полювання дозволяється тільки на номері. Залишаючи номер, стрілець зобов’язаний розрядити рушницю.
   • 4.23. Залишати номер і підходити до вбитого чи пораненого звіра до закінчення облави категорично забороняється. Це можливо після закінчення облави і тільки з дозволу єгеря чи розпорядника
     полювання.
   • 4.24. Стрільба по звірові, що рухається в напрямку сусіднього номера, забороняється.
   • 4.25. Переслідування пораненого звіра здійснюється після закінчення облави з дозволу єгеря чи розпорядника полювання.
   • 4.26. Забороняється стрільба по тварині, яка впала від пострілу іншого мисливця.
   • 4.27. Підходити до лося, кабана чи іншого великого звіра, що впав і лежить нерухомо, потрібно з рушницею, повністю готовою до пострілу.
   • 4.28. Підходити до звіра, який лежить, слід тільки з боку спини, звертаючи увагу на вуха і шерсть на загривку. Якщо вуха притиснуті, а шерсть піднята, то звір ще живий і небезпечний. Виявивши це, не підходячи близько до звіра, потрібно дострелити його.
   • 4.29. Категорично забороняється перед полюванням і під час його проведення вживати спиртні напої. Особи в нетверезому стані до полювання не допускаються.
   • 4.30. Забороняється перебування будь-яких авторототранспортних засобів на території проведення загону.
   • 4.31. Розпорядник полювання стежить за точним виконанням учасниками полювання правил облави і техніки безпеки, робить необхідні вказівки, організовує переслідування і добір пораненої тварини, має право позбавити порушників правил полювання та техніки безпеки подальшої участі в полюванні, вирішує інші організаційні питання, що виникають під час полювання.
   • 4.32. Рішення розпорядника полювання, якщо вони не суперечать даному порядку, є обов’язковими і виконуються всіма учасниками полювання.

Начальник управління мисливського господарства М.В.Шадура